суботу, 6 грудня 2008 р.


Це – я, Іринка. Я пишу на цьому сайті, тому що дома вже зовсім нема що робити. Останні
хімії пройшли успішно. Ми попрощалися з Оранітом вони подарували мені футболку з
моєю фотографією. В останні дні в Шнайдері ми з мамою подарували цукерки. А для
професора -- сувенір. Тут на фотографії зображена я і професор. На другий день ми мали їхати в Україну. До аеропорту добрались добре. Мама пошукала коляску і ми поїхали важити валізи. Наші валізи за-
багато важили, але пропустили. Потім нас
завезли чекати на літак. Літак запізнився, тому що він вже вилетів і зламався.
Потім тато відправив есемеску, що в Києві
туман, але особисто він тумана не бачить.
І нарешті він прилетів, всі сіли і полетіли.
Ось і ми в Україні, але попапи ми туди вночі. Через те що літак запізнився, ми в
аеропорту сиділи до ночі з іншими пасажирами. Я з мамою обіцяла заїхати в
гості до Вані, але татовий друг не мав часу.