3.02.08
Сьогоднi ми мали лягати в лiкарню для хiмii.Але показники ще низькi тому ми повернулися додому i будемо чекати три днi, щоб пiднявся рiвень нейтрофiлiв..
6.02.08
Аналiзи вже кращi i ми починаемо третю частину першого курсу ХТ. Вводили два лiкарства: адрiамiцин – по пiвгодини три днi i цисплатин – по 23 годин пять днiв. Сьогоднi Iруська почувае себе добре, граеться i дивиться телевiзор.
7-9.02.08
В першi днi Iриночцi було краще, ми приймали сильнi таблетки вiд тошноти i рвоти. Вона потрошки могла iсти, а в суботу ми вiдчули всi ,,прелести,, ХТ. Вона не могла навiть чути який –небудь запах, зразу ставало погано. Лежати вже немає сил, а вiдключати вiд капельницi нас не можна. Допомагають волонтери. В Iзраiлi iх багато: студенти, вiйськовi i звичайнi люди, якi хочуть допомогти. Розносять iграшки, iжу, диски, граються з дiтьми. Звичайно, в такому станi не до забавок, Iринцi сидiти важко. Але дiти є дiти. За результатами аналiзiв нижче норми впав гемоглобiн, кальцiй , фосфор, лiмфоцити, моноцити. Лiкарi кажуть, що для таких хворих це ще нормально. Значить, лiкуємось дальше. Ще два днi.
10-11.02.08
Самопочуття погане. Сильна тошнота i рвота. Дуже важко переносити такi дози, але Iринка тримаеться, не плаче. А, може, вже не мае сил. Вона швидко втомлюеться, навiть пiсля перегляду мультфiльмiв треба iй вiдпочивати. Вже третiй день просить забрати ii додому до Мури. Але додому тiльки завтра пiсля консультацii.
12.02.08
Ми закiнчили перший курс ХТ. Тепер Iринка має канiкули, не шкiльнi, на жаль, але вона дуже радiє. Ми, нарештi, погуляли i iдемо додому. В недiлю – аналiзи i рентген. Проф. Коен сказав, що вже можуть бути змiни, надiємся, на краще. Дуже хочеться, щоб всi муки дитини були не марними i грошi, якi ми збираемо з людською помiччю, не пропали.
Вечiр.
Ми вдома, вже приiхали до Мури. Але Iринцi так недобре, щo вона не може гратись з кицькою. Просто лежить з напiвзакритими очима. Единий порятунок – сон. Коли спить, то не вiчувае тошноти, органiзм може трохи вiдпочити i набратись сил.